1 грудня з учнями 6 класу провела практикум "Вбережи себе від ВІЛ!", під час якого учні розширили свої знання про небезпеку
ВІЛ-інфекції, обговорили питання толерантного ставлення до людей, які живуть із
ВІЛ, а також переглянули фільм "Життя. Друзі назавжди."
ВБЕРЕЖИ СЕБЕ ВІД
ВІЛ
(тренінг з профілактики захворювання на ВІЛ/СНІД)
Мета: поглибити знання учнів
про ВІЛ/СНІД, шляхи передачі ВІЛ/СНІДу, на прикладах конкретних ситуацій
навчити підлітків оцінювати ступінь ризику ВІЛ-інфікування, формувати
толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей, допомогти підліткам засвоїти
навички відповідальної безпечної
поведінки.
Обладнання: опори до теми (ВІЛ,СНІД, рідини організму),
картки до вправи «Оціни ризик небезпеки», стікери з іменами учнів; «Дерево
порад»; паперові сердечка
І
Вправа «Знайомство»
Вступ
Розповідь психолога
Тисячі людей в Україні живуть з ВІЛ інфекцією. Ходять до магазинів, на
роботу, у лікарню, їздять в одних і тих самих транспортних засобах, товаришують
з нами, спілкуються, контактують фізично. Замисліться! Ми працюємо і навчаємося
разом. У школах, інших навчальних закладах також можуть навчатися діти, хворі
на СНІД. Як уберегти себе від ВІЛ
інфекції?
На відміну від інших
інфекційних хвороб, інфікування ВІЛ, здебільшого, є наслідком особистої поведінки людини. Єдина людина у
світі, яка може нас врятувати від епідемії СНІДУ – це ми самі. Тільки знання
про ВІЛ/СНІД є найголовнішим ворогом цієї хвороби.
(На дошці записи слів - ВІЛ, СНІД)
Пропонується учасникам висловити
асоціації, які виникають у них від
прочитаних слів на дошці (Висловленні асоціації пишуть на аркушах паперу і
кріплять на дошці поруч із словами – ВІЛ, СНІД)
ІІ. Повідомлення теми заняття.
Вправа «Очікування»
Учасники записують свої очікування на стікерах і
приклеюють на «Дереві знань»
ІІІ. Інформаційне повідомлення
психолога
ВІЛ – це початкова стадія
інфекції, а СНІД – це наявність кількох хронічних хвороб – кінцева стадія.
Це захворювання вперше виявили
в США, коли група чоловіків потрапила до лікарні із запаленням легень, у них
було виявлено кілька хронічних хвороб.
У 70 – ті роки ХХ ст. було виявлено нове інфекційне
захворювання. У багатьох країнах земної кулі СНІД набрав характеру епідемії. Це
захворювання здатне за 10-20 років поставити людство під загрозу вимирання.
СНІД є смертельно небезпечним
захворюванням, яке сучасна медицина,
поки що, неспроможна вилікувати. Збудник хвороби – специфічний вірус, що
отримав назву ВІЛ.
Віруси, що потрапляють у кров,
руйнують захисні сили організму людини, що робить її беззахисною перед іншими
хворобами. Діагноз, тобто хворі ви чи ні, може поставити лікар, на підставі
аналізу крові. В нашій країні склалася
дуже тривожна і небезпечна ситуація.
ВІЛ загрожує кожній людині –
будь-якого віку, статі, соціального чи майнового стану. Найбільше ризикують ті, хто
нічого не знає про ВІЛ і вважає, що ця проблема їх не стосується. Як
поводити себе поряд з ВІЛ-інфікованою людиною? Це не просте запитання. Трагізм
ситуації полягає в тому, що не можна повернути все, як було раніше.
ВІЛ-інфікована людина розуміє, що вона може інфікувати рідних, близьких,
друзів, знайомих. Але ВІЛ-інфікований чи хворий на СНІД – це насамперед людина,
наділена такими самими почуттями, бажаннями, надіями, що й здорові люди. Тому
основна допомога хворому полягає у психологічній підтримці. Слід пам’ятати, що
будь-яка людина може інфікуватися вірусом імунодефіциту. На ризик інфікування
ВІЛ/СНІДом не впливають ні статева належність, ні спосіб життя, ні соціальний
статус чи раса. Ніхто з нас не убезпечений від ураження ВІЛ-інфекцією, і тільки
від нас самих, від нашого розуміння ризику, від нашої поведінки залежить наше
здоров’я.
Немає значення хто ви і де мешкаєте.
На СНІД можна заразитися як у містах так і у провінції. Ліків від ВІЛ інфекції
не існує.
Де міститься ВІЛ? (опора на дошці)
Рідини, що можуть
містити ВІЛ
Кров статеві молоко сеча
слина піт сльози
рідини матері
Для того, щоб відбулося зараження потрібно,
щоб рідина однієї (інфікованої) людини потрапила в організм іншої. Так,
найбільша концентрація ВІЛ в крові (достатньо однієї краплини!), статевих
рідинах і молоці матері. А щоб відбулося зараження через слину – потрібно 4 л! (така низька концентрація там вірусу)
ІV. Вправа –
рольова ситуація «Щоб ви зробили?».
Учнів об’єднують у 4 групи, кожній групі роздають ситуації з питаннями.
Кожна група обговорює ситуації, після чого роблять висновки всі учні.
Ситуація №1.
Вадим після школи продає газети. Він почув, що Олексій, який працює поруч з
ним, хворіє на СНІД. Мати Вадима, дізнавшись про це, вимагає, щоб він покинув
цю роботу.
Запитання:
- Що Вадим має
розповісти своїй матері про шляхи поширення ВІЛ?
- Чи повинен він
залишати свою роботу? Якщо «так» (або «ні»), то чому?
- Який ступінь
ризику для Вадима інфікуватися ВІЛ, працюючи разом з Олексієм?
Ситуація №2.
Юрі 15 років, він інфікований ВІЛ, який викликає СНІД. Юра не виглядає
хворим, але швидко стомлюється. Він продовжує ходити до школи, але не знає, чи
потрібно розповідати комусь про те, що він ВІЛ-інфікований.
Запитання:
- Чи повинен Юра і
далі відвідувати школу? Якщо «так» (або «ні»), то чому?
- Чи повинен він
розповісти комусь про те, що він ВІЛ-інфікований? Якщо так, то кому?
- Як ви
відреагуєте, якщо він розповість про це вам?
- Який ступінь
ризику для вас, якщо Юра сидітиме поруч у школі?
Ситуація №3.
« Я працював кухарем, коли дізнався,
що в мене виявлено ВІЛ. Узяв відпустку та поїхав світ за очі – побути на одинці
із самим собою, подумати, як жити далі. Коли повернувся, мій шеф якимсь чином
уже дізнався про те, що я – ВІЛ-інфікований, і показав мені на двері. Мене не
беруть на іншу роботу, відмовляють в медичному обслуговуванні.
Запитання:
- Чи правильно
зробив шеф Олексія, звільнивши його з роботи?
- Як жити далі
Олексію?
- Чи мали право
відмовляти Олексію в медичному обслуговуванні?
V.
Мозковий
штурм «Коли ви ризикуєте?»
Учні в ІІ групах створюють колажі
(плакат, вирізки із журналів) – «ВІЛ передається» і «ВІЛ не передається».
Презентують свої роботи
VІ. Вправа «Оціни ризик».
Мета: систематизувати отримані знання про шляхи
передачі та ризик
інфікування ВІЛ інфекцією.
Учасники
одержують стікери з твердженнями (шляхами передачі ВІЛ) і пропонується визначити
– їх ризик (високий, низький, відсутній), стікери прикріплюють на дошку.
VІІ. Боріться з вірусом, а не з людьми ! Вправа
«Серце друга»
- Як ви вважаєте, яке
ставлення до ВІЛ-інфікованих у нашому суспільстві?
- чи слід інфікованим
людям кидати роботу, навчання?
- що таке
толерантність?
Уявіть ситуацію - ви дізнались, що ваш друг
– інфікований. Які поради йому дасте, які слова підтримки знайдете? /учні
пишуть на паперових сердечках, оголошують (за бажанням), прикріплюють на
«серце»
VІІІ. Слухання притчі „Все в твоїх
руках ”
Колись давно у Стародавньому Китаї жив розумний, але дуже
пихатий мандарин. Щодня він лише приміряв убрання та розмовляв з підданими про
свій розум і згадував про давню зустріч з імператором. Так минали дні за днями,
роки за роками..... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від
кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі, навіть. Дійшов той
поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось
ченця найрозумнішою людиною у світ.? Але нікому не виказав свого обурення, а
запросив мудреця до себе в палац,
задумавши ще обдурити ченця : „Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною
і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе, я
роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його.
І ось настав
день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей. Усім хотілося подивитися
на двобій найрозумніших людей на світі.
Мандарин сидів
на високому троні, тримав за спиною метелика із нетерпінням чекав приходу
ченця. І ось двері відчинилися і до зали увійшов невеликий худорлявий чоловік.
Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь –
яке його запитання і тоді зло всміхаючись, мандарин наказав: „Скажи – но мені,
що тримаю в руках – живе чи мертве?” Мудрець трохи подумав, усміхнувся і
відповів: „Все в твоїх руках!” Збентежений мандарин випустив метелика з рук,
той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.
Рефлексія
Ритуал завершення тренінгу «Ми – молодці!»
