Акція 16 днів проти насилля (розробка)

 В школі продовжується акція "16 днів проти насилля". Сьогодні у 5 класі відбувся психологічний практикум, на якому учні висловлювали свої думки та описували власні почуття щодо випадків знущання. Учні також стали учасниками інсценізації "Надірване серце"та презентували свої малюнки "Моя шкільна родина". Для учнів  9 класу була проведена лекція "Булінг в шкільному  середовищі"

                                                          Година психолога

«Жорстокій поведінці  в школі – НІ!»

Знущання в школі – це вид насильства, у якому жертва потерпає від повторних навмисних згубних дій однієї особи або групи. Буває фізичним, психологічним (емоційним, моральним), вербальним (словесним), економічним, іноді сексуальним (в т.ч. кібербулінг). Може бути комбінованим. Емоційне (моральне) знущання може бути навіть більш образливим, ніж фізичне.

-          Які види насильства було відчуто вами чи вашими знайомими? (усі варіанти відповідей дітей записувати на дошці).

-          Що, на ваш погляд, відчуває жертва? (безсилля, образу, самотність, біль, озлобленість, неповагу до себе – всі варіанти записати на дошці)

-          Які наслідки агресивних дій? (страхи, низька самооцінка, самонеповага, образа на тих, хто не допоміг, відвернувся, бажання мстити тощо).

-           Який наслідок є найбільш страшним? (Суїцид)

  

Якщо у дитини виникають подібні думки, необхідно, щоб вона знала: вона має право на допомогу! Вона має йти до дорослих, котрі зможуть допомогти та котрим вона довіряє.

           

Запитання дітям (відповіді записувати на дошці)

    - До кого ви звернулися би, якщо, припустимо, стали жертвою систематичного жорстокого поводження і не змогли за себе постояти самостійно з причини дисбалансу сили? Кому ви довіряєте?  

В школі ці дорослі, у першу чергу,  -  соціальний педагог та психолог школи, можливо, заступник директора з виховної роботи або класний керівник,  лідери шкільної громади тощо. 

Кожна дитина-жертва має сказати собі: «Я цього не заслуговую!» і шукати шляхи звільнення через допомогу дорослих, фахівців.

Запитання дітям:

-          Як ви думаєте, що відчуває агресор під час насильства? (відповіді записати на дошці, потім, в обговоренні, підвести до таких відповідей: пошук домінування, самоствердження, відстоювання лідерства, задоволення внутрішніх комплексів, проекція внутрішньо сімейних взаємин). 

Висновки потрібно зробити разом з дітьми: часто агресор – зовсім не сильна людина, можливо, через зовнішню агресію і жорстокість він сам собі доводить, що сильний. Спровокувати подібну поведінку також може ігроманія (захоплення жорстокими та агресивними комп’ютерними іграми).

Часто в родині агресор піддається різним видам насильства.

Родина

Видима сила, реальна, авторитарна, часом агрессивно – жорстока – батьківська влада! Вона нав’язується дітям і через них передається (транслюється) у дитяче суспільство. Народжує забитих, безініціативних і байдужих, або агресивних, жорстоких, бездушних, або істеричних, з різними захворюваннями нервової системи дітей. Часто агресія йде з родин алкоголіків, наркоманів, неповних сімей. Але спостерігається тенденція росту неприйняття й агресії стосовно дітей у родинах, цілком благополучних і економічно забезпечених.

  

Запитання дітям (усі відповіді записувати на дошці):

    -          Скажіть, чи може дитина виплескувати в школі те, що відбувається в родині?

-          У чому різниця між причинами і виправданням насильства?

Після мозкового штурму потрібно підвести дітей до таких висновків:

         ·         За будь-яких умов не можна виправдувати насильство, агресивну поведінку!

·         Будь-який тип поведінки чимось обумовлений, має причини.

·         Якщо дитина навчиться знаходити ці причини, міркувати над ними, можливо, вона зможе контролювати свою поведінку.

 Як зупинити насильство, що відбувається в школі (поза школою)

1. Ігноруй, не відповідай емоційно, не «танцюй під дудку» ґвалтівника.
2. Дай агресору можливість зупинитися (наприклад: «Якщо ти не зупинишся, я буду змушений все розповісти дорослим»).
3. Залиш цю ситуацію, піди від неї в інше місце (наприклад, зміни свій маршрут). Це не ознака слабкості!
4. Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва! Ти захищаєш себе, своє здоров’я, своє життя!

 Якщо пункт 1 не спрацював, переходь до 2, якщо і він не спрацював, переходь до 3, далі – сміливо до наступного.

Зберігай рівновагу і спокій!!! Ти маєш право захищати     себе!!!

Запитання:

-          Чи можна відповідати ударом на удар?

Відповідь:

-          Чи відомо вам, що після того, як один вдарив іншого, а той відповів ударом, конфлікт не вичерпаний? Адже, захист може бути різним, але він не повинен стати агресією. Агресія народжує агресію.

Особистісні наслідки для агресора

Шкоду він завдає собі, коли не хоче відповідати за свої дії і спеціально заподіює шкоду іншим – він руйнує себе, своє здоров’я, адже лють, жорстокість, нелюдськість і злість руйнують його нервову систему, імунітет і хвороби неминучі.

Рекомендації для агресора

1.     Якщо заподіюєш шкоду іншим, спробуй згадати (уявити), як ти почувався, коли (якби) з тобою чинили так само.

2.     Пам’ятай. Ти теж маєш право одержати допомогу і є люди, які тобі зможуть допомогти і зрозуміти, що саме змушує тебе заподіювати біль іншим.

3.     Ти теж маєш право почуватися захищеним!

Кожна людина (дитина) має право на повагу, безпеку і допомогу у важку хвилину!

Кожна людина (дитина) має почуватися захищеною!

Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, не відчуваючи страху!

 Ви маєте право

 ·         на безпечне життя;

·         жити без страху;

·         любити і бути коханими;

·         на шанобливе ставлення;

·         бути собою;

·         на свою незалежність;

·         на свою думку і її висловлювання;

·         на власну думку і її зміну;

·         сказати «ні»;

·         на свої гроші та їх використання;

·         ставити питання;

·         бути звичайною, а не ідеальною  людиною;

·         на власні помилки;

·         вирішувати питання, які торкаються  Вас особисто;

·         подобатися не всім;

·         ставити себе на перше місце;

·         змінювати своє життя.