Психологічний семінар для вчителів (розробка)

   Для педагогів  нашої школи 7 листопада провела семінар-тренінг «Роль вчителя у самореалізації та самоствердженні учнів». Під час тренінгу педагоги дізнались про типи самореалізації педагогів та особливості професійної спрямованості особистості педагога, виконали ряд цікавих вправ («Я - Сонце», «Орієнтири сучасного вчителя», «Гусак», «Дізнайся про мене, що я …» тощо), познайомились із повчальними психологічними притчами. 

  Вчителі переконались, що лише ті, хто лишає в собі сили для щоденного саморозвитку, самовдосконалення й самореалізації доходить до здійснення своєї місії ВЧИТЕЛЯ. Адже саме про таких педагогів говорив Амонашвілі: «Там де Вчитель, там завжди буде школа».

ППС «Роль вчителя у самореалізації

та самоствердженні учнів»

1. Вступ

 Тема нашого тренінгу: «Роль вчителя у самореалізації та самоствердженні учнів». Гаслом нашої роботи будуть слова: «Почни з себе!». Тільки навчившись працювати творчо, ми зможемо цього навчити дітей. Якщо раніше для отримання поваги із боку дітей та батьків було достатньо мати знання та правильно подавати їх дітям, то на сьогоднішній день важливо не лише бути носієм знань, але й особистістю, яка власним прикладом виховує у дітей бажання вчитися, уміння творчо працювати.

Самопрезентація «Ініціали»

Кожному учасникові пропонується назвати свої позитивні якості, що починаються з літер власних ініціалів. Наприклад, Баранова Наталія Петрівна – бадьора, ніжна, працьовита. Усі представляються по колу.

Визначення мети тренінгу

  Спочатку нам потрібно визначити мету нашого заняття. Для цього я розповім вам одну цікаву історію.

 Ідуть учитель з учнем по дорозі. Раптом учень підіймає щось із землі і переносить на траву. Учитель запитує учня: «Що ти зробив?».

«О учителю, я побачив, що равлик повзе по дорозі, і злякався, що його хтось зможе роздавити. Я переніс його в траву». «Що ти наробив! – вигукнув учитель, - равлик повз до своєї мети зі своєю швидкістю. Ти все змінив у його житті». Учень кинувся бігти. «Куди ти? – зупинив його вчитель. «Я хотів перенести його назад, - відповів учень. «Равлик вже одумався, він вже поставив нові цілі. Ти знову хочеш змінити все в його житті?». І далі вчитель запитав: «А сам-то ти пам’ятаєш, куди йдеш?»

- Пропоную вам виконати невелику вправу: поставити ноги на ширину плечей, руки витягнути вперед паралельно підлозі. Потім повернутися усім тулубом назад і зафіксувати поглядом на стіні те місце, до якого вдалося дотягнутися. Повернутися у вихідне положення.

Закрийте очі. Уявіть собі, що наступного разу можна повернути свій тулуб значно далі – ви зможете це! А потім, відкривши очі, спробувати знову повернутися. Порівняйте те місце в просторі, у якому тепер опинилися ваші очі, з уявною відміткою, що ви зафіксували раніше.

-          Можна наочно переконатися в реальній силі впливу поставленої перед собою мети.

Ця проста фізична метафора знову нам наочно демонструє ефект постановки цілей. Отже, мета нашого заняття – допомогти усвідомити наявність проблемних зон в особистісній і професійній сферах, сприяти підвищенню мотивації до саморозвитку і самореалізації, формувати навички групового співробітництва.

Вправа «Колесо життя»

  Для того, щоб підвищити мотивацію активної участі в тренінгу, вчителям пропонується побудувати так зване колесо життя. Вони отримують аркуші паперу формату А-4 і малюють велике коло з вісьмома спицями.

 Кінець і початок спиць позначають таким чином, щоб біля центру виявилися назви з негативним забарвленням, тобто зі знаком «мінус», а біля великого кола – назви зі знаком «плюс».

Тепер учасники знаходять і позначають на кожній спиці місце, яке найбільшою мірою відповідає їхньому стану на сучасному життєвому етапі. Потім поєднують ці відмітки суцільною лінією.

Запитання для обговорення

• Чи утворилося коло з проведеної вами лінії?
• У якому аспекті життя ви найбільш благополучні?
• Які сфери життєдіяльності ви хотіли б удосконалити?
• Яким чином ви це можете зробити?
• Про що свідчить виконання цього завдання?

Коментар психолога. Кожна зі «спиць» утримує наше колесо в рівновазі. Кожна вимагає нашої уваги. Нам необхідно постійно розвивати в собі якості, зазначені на спицях, рівномірно, щоб ми могли прожити життя гармонійно.

Вправа - руханка « Дізнайся про мене, що я…»

Мета:  активізація учасників групи

Зміст вправи: Група розсідається по колу. Вчителі виконують названу дію Наприклад: «Той, у кого є брат, повинен клацнути пальцями». Темп гри повинен зростати. Варіанти висловлювань:

•          у кого є син - тричі моргніть;

•          той, хто сьогодні вранці з'їв смачний сніданок – погладьте себе по животику;

•          хто народився весною, нехай візьме за руку сусіда з права;

·          хто народився зимою, візьміть сусіда за руку з ліва;

•          хто любить котів - мявкайте;

•          у кого є донька, нехай скаже сусідові зліва, що це його не стосується;

•          хто п'є каву з цукром і молоком, загляньте собі під стілець;

•          хто любить вишивати, підніміть руки вгору;

•          у кого є захоплення  - підстрибніть ;

•          хто дуже любить свою роботу-вигукніть фразу «Я в захваті!»;

•          хто вважає що помилився з вибором професії, вигукніть: « Я заблукав»

•          хто любить компліменти-вигукніть «Так - так- так!»;

•          той, хто вміє вирощувати квіти -  руки – в боки»

•          хто вважає, що гра триває досить довго,  схрестіть руки на грудях і голосно крикніть: «Досить!».

 Професійні та особистісні якості сучасного вчителя

  Становлення вчителя – це в першу чергу формування його як особистості і лише потім – як професійного працівника, що володіє спеціальними знаннями в певній галузі педагогічної діяльності

  Сьогодні сучасне суспільство потребує не вузьких спеціалістів – носіїв окремих виробничих функцій, а у всебічно розвинених соціально активних особистостях, які мають фундаментальну наукову освіту, багату внутрішню культуру. Не дивлячись на те, що для будь-якого кваліфікованого спеціаліста необхідні глибокі знання, для педагогічної діяльності вчителя особливо важливі професійно значущі особистісні якості.

  В сучасній американській педагогіці існує спеціальний термін “ефективні вчителі”.

   Їх відрізняє унікальна комбінація особистих якостей (за А. Комбасом), які виступають як суб’єктивні передумови професіоналізму в педагогічній роботі:

 - для таких вчителів внутрішня, психологічна сторона справи важливіша зовнішньої;

- спочатку він прагне зрозуміти точку зору іншої людини, а потім вже діяти на базі цього розуміння;

- люди і їх реакції являються для нього більш значущими, ніж речі і формальні ситуації; він довіряє людям і вважає їх здібними вирішувати, причому зовсім адекватно, свої життєві проблеми, чекає від них появу дружелюбності, а не ворожості;

- людина для нього – завжди особистість, наділена гідністю.

 

Один з провідних англійських психологів і педагогів Р.Берж, підсумовуючи особисті якості, необхідні для ефективної педагогічної діяльності, виділяє наступні:

·          прагнення до максимальної гнучкості;

·          здібність до емпатії, тобто розуміння почуттів інших;

·          вміння надати особистісного забарвлення викладанню.

Інформаційне повідомлення «Особливості професійної спрямованості особистості педагога»

Американський психолог Абрахам Маслоу вважає: для того, щоб людина повноцінно прожила своє життя, вона повинна задо­вольняти 5 потреб - нижчі і вищі:

·         самореалізація здібностей, талантів;

·         повага: визнання й оцінка;

·         любов і прив'язаність;

·         безпека;

·         фізіологічні потреби.

 Якщо звузити цей погляд до життя в професії, то щаслива лю­дина та, якій професія дає задоволення цих потреб.

  Самореалізація є, звичайно, явищем глибоко індивідуальним. Самореалізація в професії вчителя - теж. Але можливе виділення 4-х основних типів самореалізації педагогів, залежно від складу особистості.

Умовно назвемо їх: Організатор, Предметник, Комунікатор, Інтелігент.

Для організатора важливо реалізувати свою потребу в лідерстві, домінуванні, розкрити свої якості вольової, сильної, вимогливої, енергійної людини. Йому легко вдається організувати позакласні заходи, він уміє пробудити в учнів дух колективної зацікавленості, ділового співробітництва, відповідальності.

Вчитель-предметник реалізує свій інтелект, глибоке знання свого предмета. Він поважає інтелект і виховує його в учнів засо­бами свого предмета. Це професійно компетентна і творча люди­на, віддана своєму фахові. Для нього виховувати - це навчати, зацікавлювати предметом.

Вчитель-комунікатор реалізує в професії потребу в спілкуванні. Йому цікаві люди, він завжди в курсі проблем їхнього особистого життя. Він доброзичливий, співчутливий, привабливий, високомо­ральний. Його вплив на дітей, насамперед емоційний, через пошук шляхів сумісності з учнем, через особистий контакт. Йому легко зрозуміти особистість учня в цілому, він товаришує з ним.

Вчитель-інтелігент реалізує в професії свою потребу в духов­ності, високоморальності та вихованні цих якостей у дітей. Це людина з високою загальною культурою, високим рівнем інтелек­ту, високими моральними якостями, постійними духовними по­шуками. Його вплив глибоко просвітницький. Він виховує собою, власним прикладом.

 Звичайно, не можна говорити, що якийсь тип кращий чи гірший. Кожен має свої переваги й недоліки, кожен необхідний. Кожен учитель через особливості своєї професії виступає і як предметник, і як комунікатор, і як організатор, і як інтелігент. Ми говоримо про особисті особливості, які дають можли­вість із меншими затратами сили й часу здійснювати якусь із цих функцій.

Вправа «Про мене сказали б...»

Мета: відпрацювати в учителів уміння рефлектувати й оцінювати особливості власної професійної спрямованості з по­зиції сторонньої людини.

Хід вправи: педагогам пропонують оцінити особли­вості власної професійної спрямованості в процентному відношенні за своїми спостереженнями і презентувати їх по черзі, продовжив­ши фразу: «Про мене сказали б, що я на (х% організатор; х% пред­метник; х% комунікатор; х% інтелігент)».

Вправа «Гусак» (5 хв)

Учасники пишуть на аркушах слово «гусак», розташовуючи букви вертикально. Навпроти кожної букви вони записують слова:

Г – гарно роблю…

У – умію…

С – сподіваюсь…

А – активно вивчаю…

К – креативно сприймаю…

Задача учасників – добре продумати ( згадати весь свій колишній досвід, а також досвід, одержаний на тренінгу) і продовжити речення.

Коментар тренера. Подивіться на себе з боку. Де білі плями? Що треба виправляти?

Вправа «Професійне "Я"»

Мета: Підвищення самооцінки; гармонізація емоційного стану; розвиток позитивної концепції «Я-педагог».

 На окремих жовтих смужках (променях) напишіть що-небудь гарне про себе з професійної точки зору. Задача - написати про себе якнайкраще. Прикріпіть до колективного «Сонця -  Я педагог»

 Колективна творча справа «Орієнтири сучасного учителя» (вчителів об’єднати у 3 групи)

     Мета: визначити орієнтири у роботі сучасного учителя на шляху до досягнення мети.

- Кожна з 3 груп отримує інформаційний деформований матеріал для створення 4 орієнтирів. Протягом 3 хвилин ви повинні поєднати частини цілого, прикріпити їх на колективному колажі (12 сонячних промінцях) та озвучити.

1. Створення комфортних / психолого-педагогічних умов / для розвитку особистості учня.

2. Надання учневі / можливості працювати / «в зоні свого найближчого розвитку».

3. Використання інформаційних технологій / та інноваційних методик / проведення уроку.

4. Урахування індивідуальних / особливостей учнів / та окремих груп.

5. Робота вчителя  / з формування особистої відповідальності учня / за результат навчання.

6. Спільна робота / учителя, учнів, батьків / з формування мотивації / до творчої праці.

7. Використання рекомендацій психолога / щодо розвитку творчих здібностей / конкретної дитини.

8. Проведення  / нестандартних уроків.

9. Позаурочна робота: / предметні тижні, / конкурси, олімпіади.

10. Ефективне використання / вже створеного досвіду / в нових умовах.

11. Гнучкість під час / виконання запланованого / в несподіваних ситуаціях.

12. Імпровізація, вміння фантазувати, / розвивати ідею,  / бачити перспективи / й реалізувати їх.

Стилі педагогічного спілкування.

  Велике значення у самореалізації вчителя має стиль спілкування, який він використовує. Ви вже знаєте, що виділяють авторитарний, ліберальний та демократичний стилі

  Стиль педагогічного спілкування - усталена система способів і прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі.

За авторитарного стилю спілкування вчитель сам вирішує всі питання життєдіяльності класу, визначає кожну конкретну мету, виходячи з власних установок; суворо контролює виконання будь-якого завдання і суб'єктивно оцінює досягнуті результати. Цей стиль керівництва є засобом реалізації тактики диктату та опіки і в разі протидії школярів владному тиску вчителя веде до конфронтації.

 Ліберальний (поблажливий, анархічний) стиль спілкування характеризується прагненням педагога не брати на себе відповідальності. Формально виконуючи свої обов'язки, учитель, що обрав такий стиль, намагається самоусунутися від керівництва колективом школярів, уникає ролі вихователя, обмежується виконанням лише викладацької функції. Ліберальний стиль є засобом реалізації тактики невтручання, яка ґрунтуєтья на байдужості і незацікавленості проблемами шкільного життя. Наслідки такої позиції вчителя - втрата поваги школярів і контролю над ними, погіршення дисципліни, нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток учнів.

Демократичний стиль спілкування передбачає зорієнтованість учителя на розвиток активності учнів, залучення кожного до розв'язання спільних завдань. В основі керівництва - опора на ініціативу класу. Демократичний стиль є найсприятливішим способом організації взаємодії педагога і школярів.

     Педагогічне спілкування буде продуктивним лише тоді, коли ґрунтуватиметься на повазі до особистості учнів, розумінні їх потреб та інтересів, на вмінні правильно оцінювати ситуації і обирати необхідний тип спілкування.

Вправа «Мікрофрон»

     - «Ланцюжком» озвучимо «Золоті правила педагога»

Золоті правила педагога

1.      Прийшов у школу – зроби розумне й шляхетне лице.

2.      Щоразу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство й про всякий випадок з’їж морозиво.

3.      Не заходь у душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

4.      Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

5.      Жартуй доти, доки не навчишся.

6.      Приходити на урок треба настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

7.      Щоразу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.

8.      Намагайся їсти щодня.

9.      Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге й щасливе педагогічне життя.

10.  Люби кого-небудь, крім школи, і тоді в тебе буде все в порядку.

11.  Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти – артист, ти – найкращий педагог, ти – найщасливіша людина.

12.  Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.

13.  Постарайся завжди бути здоровим, навіть якщо в це хтось не повірить.

14.  Не спи на уроці – поганий приклад заразливий.

15.  Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.

16.  Добре, якщо пізнього вечора, коли ти згадаєш своїх учнів, обличчя твоє осяє усмішка.

  Психолог:

Коли я готувалася до тренінгу, і розмірковуючи про сенс і значення великої професії - Учитель, її вічність, я згадала  притчу:

  Мандрівник побачив трьох робітників, які штовхали важко навантажені тачки, і запитав кожного, що він робить.

Перший відповів: "Штовхаю цю важку тачку, будь вона проклята".

Другий сказав: "Заробляю на хліб для своєї родини".

А третій гордо вимовив: "Я будую прекрасний храм".

Троє робітників робили одне і те ж, але відчували себе по-різному. Для першого робота була каторгою, і він був дуже нещасний. Другий відчував себе опорою і годувальником сім'ї. В його відповіді - спокійна гідність. Третій служив прекрасній меті. Він був гордий і щасливий.

  Щастя і успішність вчителя багато в чому залежить від того, який сенс він вкладає у свою працю, як багато він працює над собою, своїм зростанням, своєю незамінністю.  Дякую вам за співпрацю!