Явища природи
Мета: формувати в учнів
знання про явища природи, показати відмінність між біологічними, хімічними,
фізичними явищами; розвивати аналітичні здібності, вміння спостерігати та
порівнювати; виховувати прагнення досліджувати явища навколишнього світу
Обладнання: фото, малюнки явищ
природи (блискавка, проростання насіння, веселка, рух авто, світіння
лампи і світлячка тощо); матеріали для дослідів (оцет, сода, скляний посуд),
свічка, сірники
Тип уроку: урок формування
нових знань.
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
- Бесіда:
-
що таке суміш?
-
Які є
способи розділення сумішей?
-
В яких випадках можна використати спосіб відстоювання?
-
Коли застосовують фільтрування?
-
Що може служити фільтром?
-
Які речовини можна виділити випаровуванням?
- Вправа»Запропонуй метод розділення»
А) пісок +
вода + кухонна сіль
Б) пісок
+деревяні стружки
В) залізні
ошурки + пісок (дія магніту ст. 53 підр – «Скарбничка знань»)
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
Тане сніжок, зеленіє лужок,
День прибуває — коли це буває?
(Навесні)
Сонечко пече, липа цвіте,
Жито доспіває — коли це буває?
(Влітку)
Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає — коли це буває?
(Восени)
Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє — коли це буває?
(Взимку)
Світ, у якому живе людина, цікавий і водночас таємничий. Навколо нас
відбувається багато дивовижного.
-
назвіть тіла живої природи
-
що з ними може відбуватись?(розквітає
квітка, пливе риба в річці, світиться світлячок, летить горобчик)
-
що може відбуватись з тілами неживої
природи? (їде авто, летить літак, горить свічка)
Все це – явища природи .
Щоб усвідомлювати, чому саме так
відбувається в природі, а не інакше, необхідні певні знання. Ці знання не лише
задовольняють цікавість людини, але й сприяють розвитку людства в цілому.
Отже, починаємо подорож до
дивовижного світу явищ.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Явища - зміни, що відбуваються
з тілами природи .
Біологічні фізичні хімічні
2. Біологічні явища – відбуваються в живій природі
- Наведіть приклади біо-явищ!
- проростання насіння
- цвіте рослина
- опадає листя
- впадає в сплячку ведмідь
- робить гніздо пташка
3. Фізичні явища – робота
з текстом підручника (ст. 55)
Зміни, що відбуваються з тілами,
називаються фізичними явищами (змінюються розміри, форма, агрегатний стан,
розташування тіл).
Наведіть приклади фізичних явищ
-
рух велосипедиста
-
гримить грім
-
блискавка в небі
-
випадіння дощу
-
танення снігу
-
видобування вугілля
4. Хімічні явища - явища, під час яких відбувається перетворення
речовин
- горіння свічки, дров
(демонстрація досліду)
- скисання молока
- гасіння соди оцтом
(демонстрація досліду)
- утворення іржі на залізі
РУХАНКА
V. Закріплення знань
Вправа «Класифікуй явища» (які явища
є біологічними, фізичними, хімічними?)
Йде дощ, працює пилосос, співає птах, кулька падає, мерехтять
зірки, працює компас, настає світанок, іржавіє
гвіздок, тане сніг, пливе деревина по
річці, блискавка в небі, утворюється йогурт, рухаються хмарки, летить горобець,
працює комп’ютер, шарудить листя, магніт притягує скріпку.
Відгадайте загадки та скажіть,
про які явища природи йдеться.
♦ По морю йде, а до берега дійде
— одразу пропаде. (Хвиля)
♦ Зимою спить, а літом шумить.
(Річка)
♦ Сам із неї народжується, і сам
її народжує. (Вода і лід)
♦ Не скляний він, не з металу,
А прислухайся — дзвенить,
Риє землю він розталу,
Ніг не має, а біжить. (Струмок)
Бесіда:
1. Що називається явищами
природи?
2. Наведіть приклади явищ.
3. Чим фізичні явища відрізняються
від хімічних і біологічних?
4. Наведіть приклади хімічних і
біологічних явищ.
5. Наведіть приклади механічних,
теплових, електричних, звукових, світлових, магнітних явищ.
6. Які явища супроводжують
постріл гармати?
7. Які явища ви спостерігаєте,
коли нагрівається вода у чайнику?
Домашнє завдання:
-
Опрацювати текст підручника §13
-
Вправа №4 ст 57
(письмово)
-
Провести спостереження (ст. 56 підручника)
Підсумок «Я сьогодні дізнався про …»
Рослинний і тваринний світ своєї місцевості
Мета: сформувати поняття «екосистема», навчити наводити приклади
різних екосистем, називати їхній склад, розкрити особливості організації та
функціонування різних екосистем, формувати вміння порівнювати умови життя
організмів та процеси їхньої життєдіяльності на прикладах способів та характеру
харчування; розвивати вміння логічно
мислити, робити висновки,
спостерігати та узагальнювати
вивчене, працювати у групах; виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища,
моральну відповідальність за збереження довкілля, сприяти екологічному
вихованню інших, виховувати почуття колективізму, толерантності, прагнення
досліджувати довкілля.
Тип уроку: формування нових знань.
Обладнання: фотографії організмів
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Прийом «Проблемне питання»
- Що ми повинні зробити, щоб
рослини і тварини, які нам необхідні для життя, існували на планеті довгий час?
Сьогодні, ви відчуєте тепло, красу і біль живої природи, велику
відповідальність за долю її багатого і загадкового світу. Зрозумієте, як
складно вона збудована і як легко її знищити, якщо не знати або не рахуватися з
законами розвитку екосистем — живих цеглинок цієї складної, напрочуд розумної й
унікальної природи планети Земля.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
-
як організми пристосовуються до життя на спільній
території?
-
Що таке природне угрупування?
-
Наведіть приклади угрупувань
-
Що називають харчовим ланцюгом?
-
Наведіть приклади харч.
ланцюгів
-
Чому в лісі спостерігається ярусність?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Ви дізналися про особливості різних організмів, про те, що всі вони
дихають, живляться, ростуть, розмножуються, пристосовуються до умов існування.
Усе це відбувається завдяки
обміну речовин та перетворенню енергії. Але організми в природі не існують
ізольовано один від одного, вони утворюють угруповання. Так, у лісі ростуть
трави, кущі, дерева, мешкає багато тварин, є бактерії та гриби. Водойми також
заселені різноманітними рослинами і тваринами.
Характеристика
екосистеми
Прийом «Мозковий штурм»
- Як співіснують різні живі
істоти на спільній території?
- Що впливає на взаємозв'язки між
ними?
Щоб відповісти на це запитання, вчені вивчають не тільки тварин,
рослини, інші живі істоти, а й середовище їхнього мешкання, враховуючи
взаємозв'язки, що виникають між організмами. Тому в науці з'явився термін
«екосистема». «Екос» в перекладі з грецької означає «дім». Тож екосистему можна
розглядати як дім, населений організмами. Друга складова назви — система —
вказує на те, що в цьому домі немає нічого випадкового, непотрібного. Навпаки,
тут налагоджені взаємозв'язки між мешканцями певної території. Тобто вони
пристосовуються до спільного проживання.
Мешканці однієї екосистеми впливають одне на одного. Між ними
утворюються різні взаємозв'язки, що забезпечують їхнє співіснування.
Пригадайте, які взаємовигідні зв'язки є між рослиною, що цвіте, і бджолою.
Такі самі «добрі сусіди» береза та гриб підберезник. Та в екосистемах
бувають й інші взаємозв'язки. Наприклад, заєць харчується рослинною їжею. Сам
заєць може стати здобиччю вовка. А ось рослини, якими харчується заєць, ростуть
за певних умов неживої природи (температура, вологість, освітленість тощо).
Вони не можуть рости, наприклад, високо в горах. Тому зайця та вовка високо в
горах ви теж не зустрінете. Це є прикладом взаємозв'язків, що виникають між
організмами екосистеми внаслідок потреби кожного з них у поживних речовинах та
енергії.
Рослини і тварини не вічні. Рослини проростають з насінини, ростуть і
розвиваються, а потім відмирають. Тварини також народжуються, ростуть і
розвиваються, а потім вмирають.
- Куди ж в екосистемі лісу
зникають минулорічна трава та опале листя, рештки померлих тварин?
Вони стають поживою для деяких жуків, черв'яків, грибів і бактерій, які
мешкають у ґрунті та перетворюють рештки рослинних і тваринних організмів на
неорганічні речовини. Ці речовини з ґрунту знову надходять у рослини.
Екосистема
— це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного
проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.
Штучні екосистеми
Досі ми розглядали екосистеми, створені самою природою. Та екосистеми
бувають штучні, які створює людина для своїх потреб, а саме: сад, парк, город,
поле, ставок, водосховище, квітник, лісосмуга, акваріум. На відміну від
природних вони потребують постійного догляду.
Поле — великі простори обробленого
ґрунту з висіяними на них культурними рослинами.
- Які ви знаєте культурні
рослини?
Рослини, які людина
спеціально вирощує для отримання певних продуктів, називають культурними рослинами.
Основними споживачами цих рослин є людина та свійські тварини, їх людина
не створила, їх створила природа. Просто людина створила їм такі умови
існування, що вони значно краще ростуть, розвиваються.
- Які ж саме умови покращила людина?
Крім культурних рослин, на полях зростають бур'яни. Вони заважають росту і розвитку культурних рослин. Бур'яни
відбирають у культурних рослин воду і неорганічні речовини, затінюють їх,
спричиняють вилягання культурних рослин та заважають збиранню врожаю. Людина
проводить певні роботи зі знищення бур'янів, але це складне завдання, бо
насіння багатьох із них може сходити і через десятки років, після прополювання
деякі види швидко відростають із шматочків стебел або коренів.
Сад — штучна екосистема, яку людина створила для вирощування
поживних, смачних ягід і фруктів.
Людина тривалий час висаджує
різні сади: горіхові, оливкові та фруктові сади. Щоб сад плодоносив та давав
добрі врожаї ягід і фруктів, за ним треба проводити необхідний певний догляд.
Прийом «Мікрофон»
Перелічіть заходи, які людина
проводить у садах для їхнього гарного розвитку на користь людині.
Таким чином, штучні екосистеми поля і саду не можуть обійтися без
втручання людини, яка дбає про них, створюючи необхідні умови існування.
Найпоширеніші природні
екосистеми в Україні
До добре відомих вам природних екосистем належать ліс, луки, степ,
прісні водойми — озеро і річка, болото. Ліс ви ніколи не сплутаєте з лукою або
зі степом, а річку з болотом. Чому? Тому що кожну з цих екосистем складають
властиві їй живі істоти в певному середовищі. Вони обумовлені особливостями
земної поверхні території нашої країни та її кліматом.
Прийом «Творча лабораторія»
Групам потрібно створити якомога
довший і розгалужений ланцюг харчування у лісовій екосистемі.
V. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
Прийом «Мікрофон»
- Що таке екосистема?
- Які ви знаєте природні
екосистеми?
- Чим відрізняється природні
екосистеми від штучних?
- Навіщо створювати штучні
екосистеми?
- Що таке сад?
- Що таке поле?
- Які ви знаєте культурні
рослини?
- Навіщо доглядати за штучними
екосистемами?
Прийом «Природничий практикум»
Складіть схему таких екосистем:
■
ліс,
■
річка,
■
город чи сад твоєї родини.
VI. Підсумок уроку.
Прийом «Роблю висновок»
- Екосистема — сукупність живих
організмів, які взаємодіють між собою та з умовами середовища.
- Обов'язковою умовою існування
будь-якої екосистеми є забезпечення всіх організмів, які є у її складі,
поживними речовинами та енергією.
- Ліс, болото, степ, озеро, лука,
річка — природні екосистеми.
- Поле сад, парк, огород, ставок,
водосховище, квітник, лісосмуга, акваріум — штучні екосистеми.
- Штучні екосистеми поля і саду
не можуть обійтися без втручання людини, яка дбає про них, створюючи необхідні
умови існування.
- Кожну екосистему населяють
характерні для неї рослинні та тваринні організми, між якими є певні
взаємозв'язки.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати §
- Підготувати повідомлення про
шкідників культурних рослин і методи боротьби з ними.
Охорона природи. Червона книга України
Мета: дати поняття про
предмет і завдання охорони природи, про раціональне використання природних
ресурсів, природоохоронні об'єкти та території України і перспективи
природоохоронної справи в Україні, сформувати знання про Червону книгу;
вдосконалювати практичні вміння і навички екологічно правильної поведінки;
формувати вміння працювати в колективі; виховувати любов до природи, потяг і
бережне ставлення до навколишнього середовища, формувати екологічну культуру,
почуття відповідальності.
Тип
уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.
Обладнання: Червона книга України, фотоматеріали
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Прийом «Дивуй»
Є свідчення про те, що в деяких народів ще
сотні років тому виділяли заповідні ділянки, накладали «табу» на полювання на
певних диких тварин, регулювали землекористування. У Стародавньому Китаї
здійснювали протиерозійні заходи, навіть створювали заповідники, охороняли
ліси. У Монголії жорстока кара чекала на тих, хто полював під час розмноження
птахів і ссавців. В Індії в заповідних лісах забороняли рубати дерева, полювати
на папуг, носорогів. Природоохоронні заходи були поширені і в інших країнах
Стародавнього світу, зокрема у Вавилоні, Греції, Римській імперії. У країнах
Європи, наприклад у Польщі, Англії, Франції, створювали закони про охорону
лісів, які запобігали швидкому зменшенню площ лісових масивів. У Пруссії,
Нідерландах і Данії в XV-XVII ст. діяли законодавчі акти, спрямовані на
боротьбу з рухомими пісками на морських узбережжях. У Київській Русі
природоохоронні закони видав Ярослав Мудрий, про що свідчить пам'ятка права
«Руська правда». Там зазначено про заборону вирубувати ліси, полювати на
бобрів, рідкісних птахів. У XII ст. у Володимиро-Волинському князівстві
спеціальними актами забороняли полювання на деяких диких тварин. У XVI—XVII ст.
видані спеціальні укази про привілеї царя і його оточення щодо полювання. У
Росії за царювання Петра І було здійснено ряд природоохоронних заходів
загальнодержавного значення. Петро І видав укази про охорону лісів, тварин,
води від забруднення в гаванях і на рейдах. Ліси на берегах річок оголошували
заповідними. Порушників указів карали смертю. Поміщикам забороняли рубати
дубові і соснові ліси без дозволу, вимагали від них садити нові ліси, закладати
сади. В Україні, крім петровських указів, діяли гетьманські універсали з питань
охорони земель, лісів і тварин. Вони мали обмежений і пасивний характер.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Прийом «Бліцопитування»
-
Як первісна людина взаємодіяла з природою?
-
Що означає термін «екологія»?
-
Що таке біосфера?
- Які фактори впливають на
довкілля?
- Що ви розумієте під
антропогенним впливом на природу? Які його наслідки?
- Чи має кордони довкілля, або
навколишнє середовище?
-
Що ми називаємо багатствами природи?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Прийом «Проблемне питання» Для чого людині охороняти довкілля?
1. Справа охорони природи
Предметом охорони природи є живі
й неживі природні компоненти. Охорона природи — це широкий напрям діяльності.
Він містить і наукову діяльність, і законодавчу. Охорона природи поєднує різні
аспекти: біологічний, медичний, географічний, соціально-економічний, технічний,
юридичний та інші. Наприклад, заради охорони біологічного різноманіття створена
міжнародна «Конвенція про охорону біологічного різноманіття», а також на її
основі «Концепція збереження біологічного різноманіття України» (1997 р.). На
їхній основі розроблено Національну програму збереження біологічного
різноманіття України. Прийнято такі закони України: «Про охорону навколишнього
природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний
світ», «Про рослинний світ» і багато інших законодавчих актів. Природоохоронна
діяльність забезпечується Основним Законом нашої країни — Конституцією України.
Прийом «Словникова робота»
- Охорона природи — це система
заходів, спрямованих на раціональне використання, відновлення і збереження
природних ресурсів, захист довкілля від забруднення та руйнування.
2. Основні аспекти охорони
природи
1) Господарсько-економічний
аспект охорони природи пов'язаний із важливим значенням природних ресурсів в
економіці людей. Гостро стоїть проблема раціонального використання корисних
копалин, ґрунтів, прісних водойм, рослинного і тваринного світу.
2) Оздоровчо-гігієнічний аспект
виник у зв'язку із забрудненням природного середовища побутовими,
господарськими та промисловими відходами. Забруднення повітря, води і ґрунтів
промисловими відходами досягають високої концентрації. Застосування
отрутохімікатів для боротьби із шкідниками та хворобами культурних рослин,
мінеральних добрив та інших хімічних препаратів за недбалого і необґрунтованого
використання дають більше шкоди, ніж користі. Складна радіаційна ситуація.
3) Психолого-педагогічний аспект
вкрай важливий для формування особистості. Здавна відомо, що спілкування з
природою сприяє відпочинку і творчому натхненню людини, робить її м'якішою,
добрішою й благороднішою, застерігає від жорстокості, злих думок і вчинків,
зціленню хворих.
4) Естетичний аспект охорони
природи полягає у тому, що природа — джерело не тільки матеріальних благ. Вона
— невичерпне джерело позитивних емоцій, натхнення для митців.
5) Науково-пізнавальний аспект
передбачає вивчення і збереження всіх видів живих організмів на певній
території, збереження природи у всій її різноманітності, розробку практичних
заходів з охорони довкілля.
3. Міжнародне співробітництво у
справі охорони природи
- Що таке міжнародне
співробітництво?
- Які вам відомі міжнародні
організації з охорони природи?
- Чи можна в окремо взятій країні
забезпечити існування без екологічних проблем?
Ще на початку XX ст. учені багатьох європейських країн виступали за
міжнародне співробітництво в галузі охорони природи. Важливий крок у даній
справі зробив міжнародний з'їзд охорони природи, що відбувся 1913 р. у
Швейцарії. Але широкого визнання ця ідея набула після Другої світової війни. У
Франції на Міжнародному конгресі в 1948 р. відбулося створення Міжнародної
спілки охорони природи (МСОП). ООН, Всесвітня організація охорони здоров'я
(ВОЗ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжнародне агентство з
атомної енергетики (МАРАТЕ), Продовольча і сільськогосподарська організації,
ЮНЕСКО, програми ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) та багато інших
організацій працюють над проблемами охорони природи. Україна успішно співпрацює
з цими організаціями.
- Червона
книга (робота з підручником,
таблицями, ілюстраціями)
-
Що таке Червона книга?
-
Які види організмів ви знаєте, занесені до неї?
Книгою тривоги і надії називають Червону
книгу. Вона містить відомості про рідкісні та зникаючі види тварин, рослин. Це
природоохоронний документ державного значення, своєрідна програма збереження і
збільшення чисельності видів, яким загрожує небезпека зникнення, поради щодо
їхнього примноження.
Червона книга України —
анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та видів, що перебувають під
загрозою зникнення на території України і підлягають охороні; основний
документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що
перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого
розробляють наукові і практичні заходи, спрямовані на їхню охорону та
відтворення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають
особливій охороні на всій території України. Залежно від стану та ступеня
загрози для тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, вони
поділяються на такі категорії:
-
зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у
типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня
будь-яка інформація про їхнє існування у дикій природі;
- зникаючі: види, що є
під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться
згубна дія факторів, що впливають на їхній стан;
- вразливі: види, які у найближчому
майбутньому можуть потрапити до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія
факторів, що впливають на їхній стан;
- рідкісні: види, популяції яких
незначні, які у даний час не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих»,
хоча їм і загрожує небезпека;
-
невизначені: види, про які відомо, що вони належать до категорії
«зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б
дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, — відсутня;
- недостатньо відомі: види,
які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у
зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається
невизначеним;
- відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їхньої
охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і
вимагають постійного контролю.
В Україні перше видання Червоної
Книги було у 1980 р., у яку включено 151 вид рослин і 85 видів тварин.
Друге видання присвячено рідкісним і зникаючим видам тварин вийшло 1994 p., а
рослинам і грибам — 1996 р. 2009 р. з'явилося нове видання, у яке занесені
понад 540 тварин та 826 видів рослин. Існує і Зелена книга, вона, на відміну від Червоної, звертає увагу на
охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. Зелена книга — це
список унікальних і типових рослинних угруповань нашої країни, що потребують
охорони.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
Прийом «Мікрофон»
-
Які ви знаєте заходи щодо охорони навколишнього середовища?
-
Яка роль і заходи держави в природоохоронній справі?
-
Що таке Червона книга? Для чого видають Червоні книги?
-
Що таке Зелена книга?
-
Який ваш особистий внесок у справу охорони природи?
- Чому охорону природи вважають
однією з найважливіших проблем сучасності?
VI. Підсумок уроку. Прийом «Роблю висновок»
Учні самостійно формують висновок
уроку.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
- Опрацювати параграф підручника:
§ 52.
- Випереджальне завдання:
ознайомитися з рослинами і тваринами нашого краю, які занесені до Червоної та
Зеленої книг України.
- Поцікався у дідусів і бабусь,
чи змінилась природа навколо них за час їхнього життя. Як саме? Чи знають вони
якісь рослини чи тварини, які за часів їхнього дитинства були, а зараз
трапляються рідко або взагалі пропали.
.
