Формені елементи
крові. Еритроцити. Групи крові
Мета
уроку: сформувати поняття про еритроцити, як формені елементи
крові; показати взаємозв’язок між їх
будовою та функціями; ознайомити учнів з поняттям про групи крові та механізмом переливання крові;
розвивати логічне мислення; вміння пошуку
причинно-наслідкових зв’язків, комунікативну компетентність, розвивати навички
самостійної дослідницької роботи; формувати інтерес до вивчення біології ;
формувати потребу до здорового способу життя; розширювати кругозір учнів.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань
Форма уроку: урок-лабораторія
Обладнання: таблиця «Групи крові», «Кров», схема «переливання
крові» термінологічні опори (з попередньої теми), роздатковий матеріал для
учнів
Епіграф:
«Ми живемо у світі, в якому люди більше знають про будову автомобіля чи
комп’ютера, ніж про те, що відбувається у власному організмі»
Фізик Н. Курті
1.
Організаційний момент, налаштування класу на роботу
2. Мотивація
навчальної діяльності
Розповідь
вчителя
Довгий
час за кров’ю визнавали могутню та виключно силу: з її допомогою скріпляли
священні клятви, древні греки приносили кров в жертву своїм богам. Деякі
філософи Давньої Греції вважали кров носієм душі. Давньогрецький лікар Гіппократ
призначав душевнохворим кров здорових людей. Він вважав, що в крові здорових
людей – здорова душа. Дійсно, кров – найдивніша тканина нашого тіла. Рухливість
крові – це найважливіша умова життєдіяльності організму. Як не можна
представити державу без електромереж, так не можна зрозуміти існування людини
та тварини без руху крові по судинам.
З
розвитком науки людський розум все глибше пірнає в таємниці крові. Упірнемо ж і ми з
вами в її таємниці і познайомимось ближче з ЇЇ Величністю Кров’ю .
3. Актуалізація
опорних знань (самостійна робота)
1) Робота
з умовним кодом
Завдання: випишіть номери тільки правильних тверджень.
- З крові в тканинну рідину поступає кисень, вода, поживні речовини.
- Транспортуючи гормони, кров виконує видільну функцію.
- Кров належить до сполучної тканини.
- Кров складається з плазми і формених елементів.
- 9 % розчин солей називають
фізіологічним.
- У плазмі домінує суха речовина.
- Кров знищує віруси та мікроорганізми.
- Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити входять до складу плазми крові
- До кровотворних органів відносяться серце та легені.
- Сталість внутрішнього середовища – необхідна умова життя.
Код для перевірки роботи:
1+3+4+5+7+10=30=3+0=3
2)
Заповніть пропуски в схемі на дошці (з опорних термінів теми)
3)
Розв’язування математичної задачі
Визначте масу крові у власному організмі, якщо
відомо, що вона складає 1/3 маси тіла. Найдіть середньоарифметичне в парах.
(вчитель
перевіряє правильність рішення)
4.
Вивчення нового матеріалу
1.
Історична довідка (зачитує вчитель)
А тепер – увага! Історичний факт!
Перенесемося
у ХVІІ століття. Травень 1692 року. Річкою Іш,
недалеко від міста Дельфта, пливе яхта з прапором російського царя Петра І на кормі. Правитель держави російської пливе
у Дельфт на зустріч з голландським дослідником Антонієм ван Левенгуком.
Зустріч
відбулася. Левенгук продемонстрував мікроскоп власної конструкції і пояснив
принцип його дії. А потім розповів про свої спостереження:
«Одного разу під час своїх дослідів я випадково
порізав палець склом. Тоді я вирішив
розглянути кров під мікроскопом. Замість однорідної червоної рідини я побачив
велику кількість якихось рожевих утворень, які нагадували кульки. В центрі вони
були світлішими, ніж по краях. Виявляється, що
кров людини складається ось з таких рожевих кульок.».
Левенгук
вколов свій палець і продемонстрував Петру І кров під мікроскопом.
Подивіться на таблицю - і ви побачите
те, що побачив російський цар у ХVІІ столітті. Левенгук назвав
побачене кров’яними кульками. Згодом вони отримали назву
еритроцити.
2.
Формулювання проблемного питання:
Чи знаєте ви, що якщо рахувати еритроцити
крові зі швидкістю 10 штук на хвилину, то ми проведемо за цим заняттям 400 тис.
років, оскільки еритроцитів у нас 25 трильйонів.
Чому їх так багато? Яка будова еритроцитів?
Чи може людина загинути під час переливання крові?
/оголошення
теми і мети уроку/
Працюємо в групах - лабораторіях
1 Лабораторія – «Цитологи»
Скориставшись матеріалом підручника (ст.54, 55,
56) заповніть паспортні дані еритроцита людини (таблиця 1 ст. 23 друк. зошита)
|
Назва форменого елемента
|
|
|
Розміри
|
|
|
Забарвлення
|
|
|
Будова
|
|
|
Наявність ядра
|
|
|
Кількість
|
|
|
Місце утворення
|
|
|
Місце руйнування
|
|
|
Тривалість життя
|
|
|
Основні функції
|
|
2 Лабораторія
– «Гематологи»
Скориставшись інформацією підручника (ст. 57
«Анемія» та додатковою інформацією ), розв’яжіть проблемну ситуацію:
«Кількість еритроцитів в крові людини визначається
рівнем гемоглобіну в крові при здачі аналізів (норма гемоглобіну для чоловіків
130-160 г/л, для жінок 124-144 г/л.) Який діагноз поставить лікар пацієнту,
якщо у нього рівень гемоглобіну – 90 г/л. Пацієнт скаржиться на загальну слабкість,
головний біль, різке зхуднення. Поясніть причину цього захворювання. Які
рекомендації щодо лікування можна надати хворому?»
3 Лабораторія
– «Спеціалісти станції переливання крові»
Скориставшись
матеріалом підручника § 19 та додатковим матеріалом, зробіть аналіз таблиці
«Групи крові». Поясніть механізм переливання крові.
4.
Захист напрацьованих результатів
Захист
першої лабораторії (колективне заповнення таблиці в зош)
Анкета
еритроцитів
|
Назва форменого елемента
|
еритроцит
|
|
Забарвлення
|
Червоне
|
|
Форма
|
Диск, увігнутий посередині, що збільшує площу
його поверхні
|
|
Наявність ядра
|
-
|
|
Кількість
|
5,5 млн
|
|
Речовина, що входить до складу
|
Гемоглобін
|
|
Місце утворення
|
Червоний кістковий мозок
|
|
Місце руйнування
|
Печінка, селезенка
|
|
Час існування
|
120 діб
|
|
Основні функції
|
Транспорт кисню від легенів до всіх органів,
транспорт вуглекислого газу від тканин до легенів
|
- Які сполуки утворює гемоглобін?
(оксигемоглобін НбО2 , карбгемоглобін
, карбоксигемоглобін НБСО (з чадним
газом)
Захист
другої лабораторії
Наявність в результатах цифри 90 свідчить про те,
що у пацієнта в крові низький рівень гемоглобіну. Таке захворювання називається
анемією.
Наявність малої кількості еритроцитів веде до недостатнього транспортування
кисню до клітин, особливо клітин мозку. Характерними ознаками анемії є: бліде
обличчя і шкіра, загальна слабкість, зхуднення, фізична та умова втома,
серцебиття, головний біль.
Лікування повинно бути направленим на причину
анемії.
Поради лікаря:
- вживати продукти насичені залізом, який є складовою частиною
гемоглобіну (гранатовий сік, м’ясо, печінка, масло, вершки, молоко,
горіхи, яблука);
- прогулянки на свіжому повітрі.
Захист
третьої лабораторії
В 1901
році австрійський вчений К.Ландштейнер відкрив групи крові – одного разу він
змішав на тарілці краплі крові 6 людей і
подивився в мікроскоп. Те, що він побачив заставило його задуматись… На тарілці
в одних краплях еритроцити збились в кучки і нагадували гронки винограду, а в
інших краплях еритроцити лежали вільно, окремо. Ландштейнер вирішив, що
злипання еритроцитів відбувається тоді коли зустрічаються особливі речовини
еритроцитів з іншою речовиною, яка є в плазмі.
Речовини
білкової природи в еритроцитах називаються аглютиногени
А і В, а в плазмі – аглютиніни
В крові однієї людини ніколи не зустрічаються водночас аглютиногени А і
аглютинін
Наявність в крові антитіл та антигенів
дозволяє поділити кров на 4 групи
|
Група
крові
|
Комбінація
|
Відносна
сумісність
|
||
|
Аглютиногени
в
еритроцитах
|
Аглютиніни
в плазмі
|
Віддає
(донор)
|
Приймає
(реципієнт)
|
|
|
0 (І)
|
-
|
α, β
|
І,ІІ, ІІІ, ІV
|
І
|
|
А (ІІ)
|
А
|
β
|
ІІ, ІV
|
І, ІІ
|
|
В (ІІІ)
|
В
|
α
|
ІІІ, ІV
|
І, ІІІ
|
|
АВ (IV)
|
АВ
|
-
|
ІV
|
І,ІІ, ІІІ, ІV
|
Окрім
поділу крові на групи існує ще специфічний ген, який отримав назву «резус-
фактор». 15% населення світу не мають специфічного гена в крові, тому є
«резус-негативними», а вся остання частина населення є «резус-позитивними».
5.
Узагальнення отриманих знань – цифровий диктант
Завдання:
З поданого переліку ознак
виберіть тільки ті, що стосуються еритроцитів.
- Форма вігнутого диска.
- Цитоплазма не має забарвлення.
- Ядро відсутнє.
- Містять гемоглобін.
- Підвищення рівня гемоглобіну – анемія.
- Тривалість життя – 120 діб.
- Четверту групу можна переливати в першу.
- Rh- людей більше, ніж Rh+.
- Основна функція – транспорт газів.
- Має ядро.
- Цитоплазма забарвлена у червоний колір.
- Основна функція – захисна.
- В 1 мм3 крові міститься 5-5,5 млн клітин.
Умовний
код: 1,3, 4, 6, 9, 11, 13, 14.
------Валеологічна
пауза ---- вправи для очей -----
Розв’язування
математичних задач
1. Визначте кількість гемоглобіну у вашій крові,
якщо відомо, що 100 г крові містить в середньому 16,7 г гемоглобіну.
Розв’язок
Відомо, що на кров припадає 1/13 маси тіла. У
підлітка (середня маса – 50 кг )
–
100г крові – 16,7 г гемоглобіну
3800 г крові – Х
Х = 634,6 г
2. Загальна кількість гемоглобіну в крові людини
600-700 г. Яку кількість кисню він зможе зв’язати, якщо відомо, що 1 г
гемоглобіну зв’язує 1,34 г кисню.
Розв’язок
1,34 г * 600 г = 804 г
1,34 г * 700 г = 938 г
Гемоглобін може зв’язати в середньому 804 – 938 г
кисню.
8.
Домашнє завдання:
- Опрацювати § 18, 19 підручника, опорний конспект з друк зошита
ст. 23
- відповісти на запитання після §
На
вибір: - скласти кросворд ,
тестові запитання до теми
- повідомлення про Іллю Мечникова
Індивід.
завдання: творчі запитання 9 (ст.58), 7 (ст.61)
- Що найбільше запам’яталось на уроці?
Судинна система. Кровообіг.
Мета: продовжити формувати знання учнів про
серцево-судинну систему людини; ознайомити із будовою різних типів кровоносних
судин, показати взаємозв’язок особливостей їх структури з функціями, що ними виконуються; розглянути рух
крові в організмі; розвивати уміння порівнювати будову та значення судин
організму людини; розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, який
вивчається. Виховувати бережливе ставлення до власного організму .
Матеріали та обладнання:
таблиці «Кровоносна система», «Кровообіг» , мультимедійний комплекс,
презентація до теми; тестові вправи на картках
Основні поняття та терміни: судини,
артерії, вени, капіляри, пульс, тиск
Хід уроку
Хід уроку
Організаційний момент
І. Актуалізація опорних знань
1) Термінологічна розминка.
-
кровообіг;
-
серце;
-
міокард;
-
перикард;
-
автоматизм
серця;
-
систола;
-
діастола;
-
систологічний
об’єм серця;
- хвилинний об’єм серця.
2). Тестові завдання (на знання будови серця та особливостей серцевого
циклу).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
(Під супровід тихої музики звучать слова учителя,
демонструються слайди презентації - ландшафти
України, фізична карта України)
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
(Ліна Костенко).
Погляньте на карту нашої прекрасної країни, про
яку так ніжно і гордо говорить Ліна Костенко. В усі напрямки її перетинають
певні лінії зв’язку, різні транспортні магістралі: дороги, рейки для
потягів, річки.
А спробуйте уявити нашу державу без цих ліній, без
комунікацій? Чи змогла б вона існувати? Чому? (Розмірковування учнів).
Як не може існувати держава без транспортних
“артерій”, так не може існувати людина без руху крові по всьому організму. Цей
рух забезпечує судинна система.
Проблемні запитання:
1. Завдяки чому кров рухається по кровоносним судинам
знизу вгору?
2. Навіщо два кола
кровообігу?
IІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Будова та функції кровоносних судин
Самостійна робота учнів в групах з матеріалом підручника (ст. 76), оформлення дослідження в таблицю (зошит). Формулювання
висновку про відповідність будови і функцій кровоносних судин
1) Особливості будови артерій.
2) Особливості будови вен
3) Особливості будови капілярів
|
Судини
|
Будова
|
Функції
|
Швидк руху см/с
|
Тиск
мм рт ст.
|
|
Артерії
|
3 шари, пружні, розвивин.
м’язовий шар
|
Рух крові від серця
|
20-50
|
20-150
|
|
Вени
|
3 шари; розтяжні; є кишенькові
клапани
|
Рух крові до серця
|
10-20
|
-5…+5
|
|
Капіляри
|
1шар; тонкі стінки
|
Обмін речовин
|
0,05-0,1
|
10-20
|
(слайди)
Повертаємося до проблеми №1 !
2. Кровообіг людини
А) Історія
відкриття кровообігу (розповідь)
Ще античні дослідники припускали, що в живих
організмах всі органи функціонально пов'язані і впливають один на одного.
Висловлювалися різні припущення. Гіппократ — «батько медицини», і Аристотель —
найвизначніший із грецьких мислителів, що жили майже 2500 років тому,
цікавилися питаннями кровообігу і вивчали його. Проте їхні уявлення були
недосконалі, а в багатьох випадках помилкові. Венозні і артеріальні кровоносні
судини вони уявляли як дві самостійні системи, не сполучені між собою.
Вважалося, що кров рухається тільки венами, в артеріях, натомість знаходиться
повітря. Це обґрунтовували тим, що при розтині трупів людей і тварин у венах
кров була, а артерії були порожні, без крові.
Це переконання було спростоване в результаті праць
римського дослідника і лікаря Клавдія Галена (130—200). Він
експериментально довів, що кров рухається серцем і артеріями, як і венами.
У 1628 році англійський фізіолог, анатом і лікар Вільям
Гарвей (1578 — 1657) опублікував свою працю «Анатомічне дослідження про рух
серця і крові у тварин», в якому вперше в історії медицини експериментально
показав, що кров рухається від шлуночків серця артеріями і повертається до
передсердя венами.
Таким чином, ним була побудована сучасна схема
кровообігу людини й інших ссавців, що включає два кола. Невиясненим залишалося
питання про те, як кров потрапляє з артерій у вени.
Саме в рік публікації революційної праці Гарвея
(1628) народився Марчело Мальпігі, який 50 років опісля відкрив капіляри
— ланку кровоносних судин, яка сполучає артерії і вени, — і таким чином
завершив опис замкнутої судинної системи.
Б) Кола кровообігу людини (Розповідь
за слайдами презентації, аналіз схеми кровообігу людини)
Шлях крові від правого шлуночка через легеневі
артерії, капіляри й вени до лівого передсердя називається легеневим, або малим колом кровообігу.
Шлях крові від лівого шлуночка через артерії,
капіляри і вени всіх органів тіла до правого передсердя називають великим колом кровообігу.
Повертаємося до проблеми №2 !
ІV. Узагальнення знань.
Учні класу об’єднуються у 3 групи за рівнем навчальних досягнень.
І група (середній рівень) – працює з учителем.
Фронтальна бесіда:
-
Які судини
входять до складу кровоносної системи?
-
Які функції
великого кола кровообігу?
-
Які функції
виконує мале коло кровообігу?
ІІ група (достатній рівень) – проводить
порівняльну характеристику великого і малого кола кровообігу та заповнює
порівняльно-узагальнюючу таблицю в зошитах .
ІІІ група (високий рівень) – дає відповіді на
запитання.
-
Яке
біологічне значення має відмінність у швидкості руху крові по венах та
капілярах?
-
Які причини
різної швидкості руху крові по судинах?
Домашнє завдання.
- § 25 (ст. 76-77).
- Творче завдання (за вибором учнів):
1) Скласти кросворд з теми «Кров і кровообіг»,
використавши вивчені терміни і поняття.
2)
Розв’язати
експериментальне завдання:
Перевірте перед дзеркалом колір
своїх вушних раковин, а потім енергійно потріть поверхню шкіри одного вуха.
Знову розгляньте колір вушних раковин. Спробуйте пояснити результати і зробити
висновки.
Підсумок уроку
«Вузлик на пам'ять»
