Біологія 6 клас

Науки, що вивчають  життя

Мета: розкрити зміст наук, що вивчають життя; підвести до висновку, що біологія являє собою комплекс наук, який вивчає складну систему живої природи; розвивати інтерес учнів до вивчення біології; формувати вміння і навички роботи з таблицями та схемами; виховувати культуру спілкування

Обладнання: вислови відомих людей, опори (ілюстрації) «Біологічні науки»

Тип уроку:  комбінований

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Вірю – не вірю»

(посібник С.В.Безручкова «Біологія 6 кл. Плани-конспекти» , ст. 8)

Технологія «Мікрофон»

— Яких правил слід дотримуватися, щоб попередити захворювання, спричинені хвороботворними вірусами?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення висловів :

«Вивчення і спостереження природи привело до виникнення науки» (Цицерон), «Життя без науки подібне до смерті» (Катон)

  Науки виникають не самі по собі, не тому, що їх хтось вигадує просто з «інтересу». Будь-яка наука з’являється в результаті необхідності вирішення людством тих чи інших завдань, що постали в процесі його розвитку. Біологія не виняток, вона виникла у зв’язку  із потребою вирішення дуже важливих для людей проблем. Однією з них було знання особливостей життя рослин і тварин, їх зміна під впливом людини, способи отримання більшого врожаю.

  Науці відомо близько 1,5 млн видів тварин і близько 500тис рослин. Вивчення різноманітності організмів має велике значення. Біологічні науки – база  для розвитку рослинництва, тваринництва, медицини, біоніки тощо.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Науки, що вивчають життя

   Ви вже знаєте, що термін «біологія» походить від грецьких слів bios, що означає «життя», та lоgos — «учення». Живі організми дуже різноманітні, тому з’явилося багато біологічних наук, які вивчають живе. Тварин вивчає наука зоологія, рослини — ботаніка, гриби — мікологія. Вивчення мікроорганізмів привело до виникнення мікробіології.

  Ботаніка, зоологія та мікробіологія, у свою чергу, поділяються на багато галузей, значна кількість яких є самостійними науками, що вивчають певні групи організмів. Наприклад, бактерії — об’єкт дослідження бактеріології, віруси — вірусології, комахи — ентомології, риби — іхтіології, птахи — орнітології, плазуни — герпетології, мохи — бріології, водорості — альгології, лишайники — ліхенології, папороті — птеридології.

  Класифікацію різних груп організмів здійснює систематика.

  Окрім того, існують такі біологічні науки, які вивчають окремі сторони живих організмів: їхню зовнішню та внутрішню будову, життєдіяльність, різноманітність, походження, поширення.

Так, зовнішню будову організмів вивчає морфологія, внутрішню — анатомія, мікроскопічну будову тканин — гістологія.

 Самостійна робота учнів

Завдання для учнів:

— Використовуючи текст, встановіть, що вивчають такі науки, як цитологія, фізіологія, генетика, палеонтологія.

( фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму;

— генетика — наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів;

— палеонтологія — вивчає вимерлі організми;

— цитологія — вивчає клітини організмів.)

— Пригадайте з курсу «Природознавство», що вивчає екологія.

(Екологія вивчає зв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем.

Формулювання висновку:

Біологія являє собою комплекс наук, що вивчає складну систему живої природи.

Заповнення таблиці за зразком

Назва науки	Що вивчає наука
Екологія	Взаємодію живих організмів, їхніх угруповань між собою, а також із умовами навколишнього середовища
Мікологія

V.Узагальнення та систематизація знань

1. Розгадування кросворда.

Розгадати кросворд. Із виділених букв скласти назву біологічної науки та дати їй визначення.

				1
				2
			3
			4
			5				О	Л	О	Г	І	Я
		6
		7
8

Запитання до кросворда:

1.         Наука, що вивчає клітини організмів.

2.         Наука, що вивчає мохи.

3.         Наука, що вивчає риб.

4.         Наука, що вивчає будову тканин.

5.         Наука, що вивчає водорості.

6.         Наука, що вивчає віруси.

7.         Наука, що вивчає комах.

8.         Наука, що вивчає бактерії.

Відповіді: 1. Цитологія, 2. Бріологія, 3. Іхтіологія, 4. Гістологія, 5. Альгологія,
6. Вірусологія, 7. Ентомологія, 8. Бактеріологія.

Біологічна наука: ботаніка — це наука, що вивчає рослини.

2. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1.         Наука, яка вивчає вимерлі організми та намагається реконструювати за знайденими рештками їхній зовнішній вигляд,— це:

А палеонтологія       В археологія

Б морфологія            Г фізіологія

2.         Наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів,— це:

А ліхенологія            В бріологія

Б альгологія  Г мікологія

3.         Наука, яка досліджує спадковість і мінливість організмів,— це:

А анатомія     В генетика

Б екологія      Г систематика

4.         Наука про різноманітність живих організмів, завданням якої є опис і впорядкування існуючих видів, їх розподіл,— це:

А мікробіологія        В палеонтологія

Б систематика          Г екологія

5.         Анатомія вивчає:

А поширення тварин і рослин       В будову організмів

Б життєві функції організмів         Г зв’язки організмів з навколишнім середовищем

Відповіді: 1 — А, 2 — Г, 3 — В, 4 — Б, 5 — В.

Домашнє завдання:

-          опрацювати конспект в зошиті,

-          на вибір: скласти 3 тестові завдання з  теми з однією правильною відповіддю (учні з  висок. і достат. рівнем н.д.)  або «шпаргалку» з теми (учні з серед. рівнем н.д.)

Підсумок уроку -  вправа «Вузлик на пам'ять»

Оцінювання роботи учнів на уроці

Методи  вивчення організмів

Мета: поглибити й розширити знання учнів про методи вивчення організмів; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; удосконалювати вміння встановлювати взаємозв’язки; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи. Здійснювати екологічне виховання

Обладнання:

Тип уроку: комбінований

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.      Вправа «Встанови відповідність»

2.      ботаніка

3.      зоологія

4.      мікологія

5.      екологія

6.      мікробіологія

7.      цитологія

8.      гістологія

а) наука, яка вивчає тканини організмів

б) наука про взаємозв’язки між організмами і довкіллям

в) наука, що вивчає рослин

г) наука, що вивчає клітини організмів

д) наука, що вивчає тварин

е) наука про мікроорганізми

є) наука, що вивчає гриби

2. «Хрестики-нулики».

Відшукати пряму лінію по горизонталі, вертикалі чи діагоналі з назв:

1)         біологічних наук, що досліджують найрізноманітніші прояви життя та властивості організмів

1зоологія	2мікологія	3екологія
4хімія	5систематика	6ботаніка
7анатомія	8морфологія	9гістологія

(Відповідь: 7–8–9).

2)         біологічних наук, які вивчають різні групи тварин

1генетика	2вірусологія	3іхтіологія
4зоологія	5орнітологія	6фізіологія
7герпетологія	8альгологія	9систематика

Відповідь: 3–5–7.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

   Наука – одна із сфер діяльності, метою якої є вивчення і пізнання навколишнього світу. Для наукового пізнання потрібний вибір певних об’єктів дослідження, проблем і методів їх вивчення . Кожна наука має свої методи дослідження. Сьогодні на уроці ми розглянемо методи вивчення природи.

ІV. Вивчення нового матеріалу

  Уся історія розвитку біології наочно свідчить про те, що вона визначалася розробкою і застосуванням нових методів дослідження.

— Пригадайте з курсу природознавства, які методи використовують для вивчення природи.

(Основні методи дослідження природи — спостереження, вимірювання, експеримент (або дослід).

— Як правильно використовувати методи вивчення природи?

   Перш ніж використати будь-який метод вивчення природи, потрібно визначити його мету, тобто дати відповідь на запитання: для чого я це роблю? Потім слід визначити, які дії виконуватимуться для вивчення явища чи тіла природи, тобто відповісти на запитання: що і як я роблю? Для цього потрібно записувати, що вивчається, у яких умовах це відбувається, які прилади використовуються. Отримані результати необхідно описати і зробити висновок.

— Чи можна ці методи використати для вивчення організмів? (Так.)

Основними методами дослідження, що використовуються в біологічних науках, є:

•          описовий;

•          спостереження;

•          порівняльний;

•          експериментальний.

— Як ви вважаєте, який з методів дослідження живої природи був застосований людством найдавніше? (Спостереження.)

— Про що можна дізнатися завдяки спостереженню?

  Людина певний час спостерігає за якимось живим організмом, а потім на основі побаченого робить висновки. Наприклад, у результаті багаторазових спостережень було встановлено, що для проростання насіння потрібна вода. Насіння спочатку набухає, поглинаючи воду, а потім проростає. Отже, без води насіння не проросте.

Завдання для учнів:

— Використовуючи матеріал, дати відповіді на запитання:

1.         Основою яких наук є метод спостереження?

2.         З якою метою він використовується?

   А) Метод спостереження є основою морфологічних наук. Він використовується як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об’єкта, що досліджується, без штучного втручання в його процеси життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження.

   На спостереженні ґрунтується описовий метод, що дає можливість аналізувати й описувати особливості біологічних систем. Щоб з’ясувати сутність того чи іншого біологічного явища, необхідно зібрати фактичний матеріал та описати його. Збирання й опис фактів були основним методом дослідження в ранній період розвитку біології (практично до XVIII ст. біологи в основному займалися описом тварин і рослин, робили спроби первинної систематизації накопиченого матеріалу), проте він не втратив свого значення й дотепер, набувши поширення в зоології, ботаніці, екології та інших біологічних науках.

— Як ви вважаєте, за допомогою якого методу можна виявити спільні й відмінні риси в будові та процесах життєдіяльності організмів?

  Спільні й відмінні риси в будові та процесах життєдіяльності організмів можна виявити порівняльним методом.

  Порівняльний метод дозволив виявляти подібності і відмінності між організмами та їх частинами і став застосовуватися в XVII ст. Використання порівняльного методу дозволило отримати дані, необхідні для систематизації рослин і тварин. У XIX ст. він був використаний при розробці клітинної теорії. У наш час порівняльний метод також широко застосовується в різних біологічних науках. Проте якби в біології використовувалися лише описовий і порівняльний методи, то вона так і залишилася б у рамках теоретичної науки.

— Пригадайте, що називають експериментом?

  Експериментом називають вивчення тіл і явищ природи в спеціально створених умовах.

   Дійсно, експериментальний метод використовується для вивчення об’єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих чи інших факторів на об’єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і в лабораторних.

— Як ви вважаєте, де проводяться польові й лабораторні експерименти?

   Польові експерименти здійснюють у природних умовах: на експериментальних ділянках вивчають дію певних речовин на ріст рослин, випробовують заходи боротьби зі шкідниками, досліджують вплив господарської діяльності людини на природні екосистеми тощо. Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних приміщеннях — лабораторіях. У таких дослідженнях часто використовують піддослідні організми, яких дослідники розводять штучно та утримують.

— Пригадайте, які експерименти ви проводили у 5-му класі під час вивчення природознавства? З якою метою ви їх здійснювали?

V.        Узагальнення та систематизація знань

1. Вправа «Закінчи речення» (С.В.Безручкова «Біологія. Плани-конспекти» ст. 11)

2.«Практикум».

Завдання для учнів:

1.         Зробити опис зовнішньої будови рослини:

І вар - кульбаба звичайна;

ІІ вар  — конвалія звичайна;

2.         Порівняти два види тварин  (за фото)

3. Вправа       «Ти — мені, я — тобі».

   Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

Домашнє завдання :

• опрацювати конспект,
• підготувати кроткі повідомлення про: Р.Гука, А.Левенгука, Р.Броуна, Т.Шванна  і М.Шлейдена

Корінь, будова та основні функції

 Мета:  продовжити формувати знання учнів про органи рослин; сформувати поняття про корінь та кореневі системи, ознайомити учнів з видами коренів та типами кореневих систем; з’ясувати функції коренів та їх видозмін;  розвивати вміння працювати самостійно, з натуральними об’єктами, порівнювати та робити висновки;  виховувати пізнавальний інтерес, любов до природи, екологічну культуру.

Матеріали та обладнання: картки із вправами для учнів; роздатковий матеріал «Типи кореневих систем», «Видозміни коренів»; пророщене насіння квасолі; малюнки та фото «Будова коренів», «Кореневі системи», «Видозміни кореня»,  натуральні об’єкти : кореневі системи  рослин (стрижнева та мичкувата), видозміни коренів (коренеплоди, бульбокорені), рослина монстера з повітряними  коренями

Основні поняття та терміни: корінь, коренева система, видозміни кореня

Очікувані результати: учні називають види коренів, типи кореневих систем та видозміни коренів; наводять приклади рослин з видозмінами кореня; описують корінь і кореневі системи, видозміни кореня; роблять висновки про залежність ступеня розвитку кореневої системи від умов довкілля; характеризують методи формування кореневої системи, коренеплід як видозмінений корінь.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

І.  Організаційний момент, налаштування на роботу, створення сприятливого психологічного клімату,

   

   Учні, у кожного з вас в класі є друг або людина з якою вам приємно спілкуватися. Погляньте на неї. Посміхніться. Подумки побажайте успіхів на сьогоднішній день. Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.

Нехай девізом нашого уроку будуть слова:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати!

 ІІ.        Актуалізація опорних знань учнів

  На минулому уроці ми з вами познайомилися з видами тканин рослинного організму та органами  рослин. Пригадуємо вивчене!

1. Вправа  «Біологічний диктант»  

Група рослин, тіло яких поділене на органи __________(вищі)

Сукупність клітин, які мають спільне походження, подібні за будовою та виконують одну і ту ж функцію – це _____________ (тканина)

Тканина, яка виконує захисну функцію, утворює шкірочку та корок  називається _____ (покривна)

Тканина, яка забезпечує процеси фотосинтезу та запасання речовин називається ___________ (основна)

Тканина, яка відповідає за утворення нових клітин і цим забезпечує ріст рослинного організму – це ___________ (твірна)

Тканина, яка забезпечує транспорт води і поживних речовин в рослинному організмі, називається ___________ (провідна)

Тканина, яка забезпечує міцність та пружність рослинного організму – це _________ (механічна)

Частина організму, що має певну будову і виконує відповідні функції ___ ______(орган)

Органи рослини, що відповідають за ріст та живлення __________(вегетативні)

 Органи, що відповідають за розмноження рослини ______ (генеративні)

 Підземний орган  рослини ________ (корінь)

3. Вправа «Назви тканину» (за картками, робота  в парах)

(1- покривна, 2 – основна, 3 –механічна, 4 – провідна: а) ситовидні трубки,             б) судини)

- якої тканини немає на малюнках?

- які є різновиди твірної тканини?

4. Вправа «Хрестики - нулики»( за карткою на дошці - усно)

А) вегетативні органи

1.  корінь	4. насіння	7. квітка
2. плід	5. стебло	8. пагін
3. брунька	6. пелюстка	9. листок

Б) генеративні органи

1.  корінь	4. стебло	7. квітка
2. брунька	5. насіння	8. пагін
3. плід	6. пелюстка	9. листок

ІІІ.      Мотивація навчальної діяльності

- Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту парасолю, коли дме сильний вітер?

Це зробити дуже важко. Адже парасоля виривається з рук і летить за вітром. А якщо вже дуже міцно її тримати, вона може потягти і вас за собою. Крони багатьох дерев мають вигляд парасолі. А столітній дуб має крону у десятки разів більшу за парасолю. Яка ж величезна сила потрібна, щоб міцні дерева з товстими стовбурами та усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію? Звичай­на, потрібна сила могутнього велетня. Таку силу мають корені дерев. Ніби на стальних канатах, що розгалужені в усі боки, рослини тримаються на своїх коренях. Корені дуже міцні. Спробуйте розірвати корінь завтовшки з олівець. Це зробити досить важко. А корені велетенських дерев товстіші у десятки разів. У кожного дерева таких коренів дуже багато, і вони ростуть углиб та вшир.

Корінь - плетиво химерне.

П’є життєдайний сік землі,

Щоб в колосі тіснились зерна,

Щоб хліб духм’янивсь на столі.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV.      Сприйняття нового матеріалу

Інтерактивний метод «Зацікав!» - неймовірні факти про корені рослин  (випереджальне Д/З учнів)

1.         Значення коренів  (бесіда)

  Корінь —осьовий підземний вегетативний орган рослини  

- Як ви гадаєте, навіщо корінь рослинам? Які функції він виконує?

закріплює рослину в грунті;
- поглинає і транспортує воду та розчинені в  ній мінеральні  солі  до  інших    органів;
-  запасає поживні речовини

виконує функцію вегетативного розмноження

2. Види коренів

 В зародку насінини зародок кореня закладається одночасно з брунькою і називається зародковим коренем.

Робота в біо - лабораторії (з пророщеним насінням квасолі) – роз’єднайте обережно сім’ядолі насінини квасолі, роздивіться проростки.

   Перший корінець проростка, який ви бачите виросте і стане  головним  коренем рослини (він у рослини завжди один!), він здатний до галуження.

  Завдання:  Роздивіться малюнок 1

– як називаються корені , що відходять від головного кореня? (бічні)

- як називаються корені, що відходять від стебла рослини ? (додаткові)

   З ростом головного кореня на ньому з’являються бічні корені першого порядку, які, у свою чергу, дають корені другого порядку, на них виникають корені третього порядку і т. д. Крім головного і бічних коренів, у рослин утворюються й додаткові корені, які формуються на стеблах, листках, але не на корені.

Складання опорної схеми в зошит

3. Типи кореневих систем

- У рослини є один з  видів коренів? (ні!)

  Сукупність усіх цих коренів (головного, бічних та додаткових) утворює кореневу систему.

Подивіться на кореневі системи різних рослин (демонстрація рослин). Чим вони відрізняються ?

За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.

Робота  в біо-лабораторії

Завдання для учнів:

— Опрацюйте інформацію «Типи кореневих систем», розгляньте малюнок №2 та визначте, якими видами коренів вони утворюються (робота з роздатковим матеріалом).

 Стрижнева к.с. – головний, бічні, додаткові

Мичкувата к.с. -  додаткові, бічні

які рослини мають стрижневу кореневу систему?

А мичкувату? (демонстрація гербарію)

«Хвилинка цікавого»

 Поверхня кореневої системи рослин набагато більша від поверхні надземної частини. Площа, яку займає коренева система може бути дуже значною.   Коріння яблуні проникає в ґрунт на глибину 3–4 м, а в сторони від стовбура — до 15 м. Найбільша коренева система у жита – декілька сотень метрів.

3.         Чинники, які впливають на формування кореневої системи

Постановка проблемного питання

—Як ви гадаєте, від чого залежить розвиток кореневої системи рослини?

Ступінь розвитку кореневої системи залежить від умов довкілля:

•          від щільності ґрунту

•          від забезпеченості ґрунту органічними речовинами.

    На бідних на органічні речовини та щільних ґрунтах корені зосереджені в їхньому поверхневому шарі. Натомість на пухких ґрунтах, особливо багатих на органічні сполуки, коренева система здатна проникати на значну глибину.

 - Яка тканина розташована на кінчику кореня?

  Корінь росте своєю верхівкою, завдяки твірній тканині.

Чи бачили, ви , як ваші батьки під час пікірування розсади в теплиці, відщипують кінчик кореня?

Що буде якщо відщипнути  кінчик головного кореня?

Чи підгортають ваші батьки рослини на городі? Які корені посилено ростуть при цьому?

(Демонстрація малюнків – пікірування, підгортання)

4.         Видозміни коренів

  У процесі пристосування рослин до умов існування корінь набув, крім основних (утримання рослини в ґрунті та всмоктування розчинів), деяких додаткових функцій –утворюються  видозміни коренів.

Робота  в біо-лабораторії

Самостійна робота  учнів (робота з підручником, додатковим матеріалом)

 Схарактеризувати видозміни коренів за планом:

1.         Назва

2.         Причини видозміни.

3.         Навести приклади рослин.

V.        Узагальнення та систематизація знань

1. Виконання вправ в зошиті на друкованій основі  (ст. 37) - №6

2. Вправа  «Так чи ні?»

Корінь – орган рослини, що може рости тільки в ґрунті. (ні)

Зародковий корінець дає початок головному кореню. (так)

Бічні корені є тільки в мичкуватій кореневій системі. (ні)

У разі підгортання рослин розвиваються додаткові корені. (так)

Корені причіпки вбирають воду і мінеральні речовини (ні)

Корінь може брати участь у вегетативному розмноженні рослини (так, кореневі бульби)

Дворічні овочеві рослини часто мають видозміну кореня -  коренеплід (так).

Домашнє завдання:

     -    опрацювати матеріал теми  (конспект), вивчити терміни

- Виконати вправи в  зошиті №  5,7,8    ст. 36-37

Індив. завдання

- Учням з  висок. рівнем НД -  дізнатись - Як корінь росте в товщину?

- Із достатнім рівнем НД – дізнатись – чому слід обережно пересаджувати рослини (із землею навколо коріння)?

Підсумок  - «Вузлик на пам'ять»

Оцінювання роботи учнів

Біозадачі

1. У рослин північних областей корені йдуть у ґрунт не так глибоко, як корені рослин південних областей. Наприклад, у верблюжої колючки, що росте в пустелях, корені сягають до 20 метрів у глибину і більше. Як можна пояснити таке явище?

2. Із куща чорної смородини зрізали однорічний пагін, розрізали його на кілька живців і поставили їх у банку з водою. За якийсь час на нижній частині живців з’явилися корені. Ці живці посадили в ґрунт. Яка коренева система буде розвиватися у смородини, що виросла з живців? Чому ви так вважаєте?

3. У кореневій системі кульбаби є головний корінь, що розвивається із зародкового корінця насіння, і бічні корені. У кореневій системі подорожника головний корінь відсутній, однак є бічні корені. На чому вони утворюються?

4. Як підгортання рослин впливає на їх кореневу систему?